Вчора, 29 лютого, у мене були іменини — вперше за останні три роки. Одна морока й витрати: обійшлося в п’ять рублів. Празники святкували у мене в квартирі, господар дозволив, але попередив, щоб без шуму й бійки. Прийшли мої хлопці та ще хтось із сусідів. Спочатку все було пристойно, та під кінець Іван Свистков перепив, став валитися з ніг, перекинув шафу для одягу, зірвав із печі дверцята й пішов до себе, по помилці накинувши замість своєї шуби господарський лисий салоп. Зранку салопа не вистачило. Господар розійшовся, лаяв мене й вигнав. Ось так і відзначили іменини…