Зі сталі та полум'я

Люди й дракони знищують одне одного поколіннями. І я була впевнена: коли настане мій час, я вб’ю чудовисько без жодних вагань. Але все пішло не за планом. Тепер ми з драконом пов’язані. Я жива лише поки він поруч. Він не може відпустити мене, не виконавши клятви.

Боги задумали хитру гру, скріпивши двох кровних ворогів міцними узами. І ніби цього мало — змусили нас відчувати те, чого ворогам між собою відчувати не належить…