Історія кохання

Ерік Сігал був професором античної літератури, викладав у Гарварді, Єлі та Принстоні. А ще писав кіносценарії — наприклад, був одним із авторів сценарію бітлівського «Жовтого підводного човна». У 1960-х він написав сценарій «Історія кохання», який поспіль відкидали кілька кіностудій, доки за нього не ухопилася «Парамаунт», що балансувала на межі банкрутства. Фільм Артура Гіллера, головні ролі в якому виконали Елі Макгроу та Райан О’Ніл, урятував студію — і, заробивши в прокаті 200 мільйонів доларів, став першим сучасним блокбастером; картина отримала п’ять премій «Золотий глобус» і була номінована на сім «Оскарів», зокрема за найкращий сценарій (він дістався одержувачу). Додатково продюсери порадили Сігалу переробити сценарій у книгу — і роман «Історія кохання», виданий за кілька місяців до кінопрем’єри, став неймовірним видавничим феноменом: рік у списку бестселерів New York Times, наклад понад 20 мільйонів примірників, переклад на 40 мов.

Вони випадково зустрілися в бібліотеці — Олівер Барретт IV, майбутній юрист, член хокейної команди Гарварда, син успішного банкіра, і Дженніфер Кавільєрі, студентка музичного відділення, донька пекаря. Зустрілися — заговорили — познайомилися — закохалися — одружилися (навіть попри протести батька Олівера) — і зажили своїм життям. Яке приготувало їм трагічний сюрприз… «Історія, здавалося б, проста й стара як світ — але саме цим і бере за душу» (Publishers Weekly).