Роман про справжнє кохання — причому навіть не те, за яке не шкода померти, а сильніше й міцніше — те, яке не загине від усіх ударів долі й не посіріє від пороху довгих років. Любити — означає повністю зрозуміти й прийняти іншу людину, берегти її, все їй пробачати, ділити її почуття й думки, робити для неї все. Саме про таке кохання — без егоїстичного бажання володіти, без надриву, без наївного романтизму, без меж — пише Кінг, і цей роман присвячено його улюбленій дружині Табіті, яка мучилася з ним не менше, ніж його героїня Ліззі зі своїм чоловіком Скоттом.