Роль медсестер ніколи не була більш очевидною. Ми користуємося їхньою добротою в лікарнях і поза їхніми стінами — у школах, на вулицях, у в’язницях, хоспісах і будинках для літніх людей. Коли нам дуже самотньо, медсестри нагадують нам, що ми зовсім не одні. Крісті Вотсон розповідає про безмежне поле діяльності медсестер. Медсестра психіатричної служби допомагає чоловікові, який страждає на тяжку депресію. Підлітка зі ножовими пораненнями рятує бригада інтенсивної терапії, його відвідує шкільна медсестра — і він змінює свою поведінку. Вагітна втрачає лякаючу кількість крові після аварії, а військова медсестра синхронізує роботу відділення невідкладної допомоги з бездоганальним професіоналізмом. Крісті Вотсон піднімає ще одну завісу — саме пацієнти та їхні сім’ї проявляють виняткову силу в найскладніші часи. Ми всі заслуговуємо на співчуття, і автор показує, як, ділячись стражданнями одне з одним, ми можемо знайти сміливість. Сміливість турбуватися.