Книга, схожа на скриньку з подвійним, а може й потрійним дном. Аліса Розенбаум (Айн Ренд), наша колишня співвітчизниця, вихована в традиціях російської культури, не настільки проста, щоб її можна було сприймати однозначно: говориться одне, думається інше, а пишеться третє — тож розумій як хочеш.
Це книга не про індивідуалізм — вона про генія. Та ні — про чесну, розумну й сильну людину, яка не може йти на поводу в суспільства, не може продати свій дар за сочевичну юшку. Ім’я цієї людини — Говард Ророк, архітектор. Його антипод — Пітер Кітінг, теж архітектор, який не гидиться плагіатом, здатний догоджати, лицемірити, підличати.
Його ворог — Еллсворт Тухі, журналіст, демагог, соціаліст, провокатор. Його друг — Гейл Вінанд, магнат, видавець, людина, що піднялася на вершину суспільства з низів. Його — ні, їхня спільна любов — Домінік Франкон. І найголовніший герой — життя, яке владно тягне всіх п’ятьох, зводячи їх у різні ситуації, зводячи, розводячи, вимагавши від кожного максимального напруження сил, розуму, чесності.
Основна тема роману — шлях таланту в натовпі: складний шлях, шлях зростання, душевної щедрості й шляхетності. Шлях Ророка.
Йому протистоїть шлях Кітінга — шлях пристосуванства й брехні. Шлях, що приводить до падіння. Ворожий шлях демагога Тухі, паразита, який живиться ідеями милосердя та соціалізму. Його обличчя ховає під собою знайомі вусики й чолку — вусики фюрера. Близький шлях Вінанда, теж людини надзвичайно обдарованої… Але Домінік…