Істинна для князя темряви

— Допоможи мені, — шепочу ледь чутно.

— Ти ще не розплатилася за минулі послуги, — зарозуміло усміхається він. — Невже ти так високо себе цінуєш, Керол?

Він насолоджується моментом. Добич сама припленталася до нього в руки.

— Я зроблю все, — запинаюся, ковтаю сльози відчаю, — Навіть більше…

— Ти думаєш, мене цікавить твоє холодне тіло? — погляд князя випалює наскрізь.

— Я певна…

Вибору немає. Я сама себе продаю.