Він завершив справу свого життя. Рим був переможений. Францію врятовано від небезпеки загинути серед злобності й невігластва, створених століттями ханжества та рабства. …Усе тепер мало зникнути: бідність, бруд, забобони, брехня, тиранія, поневолення жінок, фізична й моральна убогість — усе те, що було створено безглуздою системою політики й поліцейською владою, доведеною до культу.
Ніколи щастя не йде рука об руку з невіглаством…
Марка радувало те, що йому вдалося побачити плоди своєї діяльності. Він навчав, що лише істина, пізнана всіма, навчить людей справедливості, а без справедливості немає щастя. І ось навколо нього виросла сім’я — просвітлена, справедлива, а навколо сім’ї відродилася держава, населена громадянами, чиї розуми розвинулися й зміцніли завдяки широко поставленій освіті; таким чином здійснився його ідеал — кожен пізнав істину й працював заради справедливості.