Про цю людину широкому загалу відомо небагато. Головний твір її життя жодного разу не публікувався за останнє століття повністю, і водночас важко порівняти з ним за потугою, сміливістю, силою виразності будь-яку іншу книгу, написану про наслідування Христа у ХХ столітті. Ця людина — архімандрит Спиридон (Кисляков), ця книга — «Сповідь священника перед Церквою». Анархіст, бунтар, дивак, безстрашний місіонер, протопоп Авакум ХХ століття, містик, який знайшов на Першій світовій війні свій шлях до Дамаска, викривач, якого «після всього цього» пошкодував і вберіг патріарх Тихон... Забуте ім’я повертається, виходить велика книга про справжню свободу у Христі. Розповідь про свою місію, про зустрічі з інтелігенцією в умираючій Російській імперії, з пророками нової культури в демонічному вогні революції, праця серед каторжників, численні драматичні сцени війни, смерть, безумство, і посеред усього цього — вражаючі гімни Господу, настільки щирі й сильні, що це звучить як одкровення серед жахів світу, одкровення, яке «наче трубним гласом» звучить і нині.