— Тепер ти моя, — погляд чоловіка втискає мене в стіну. Він прийшов вимагати виконання подружнього обов’язку… — Ти обіцяв мені час, — я притискаю рушник до грудей, а голос тремтить зрадливо. — Моєму терпінню кінець, — секунду й його гаряче дихання обпалює обличчя. — Я ще не готова, — вірю, що цього разу вдасться викрутитися. — Ти моя дружина й народиш мені спадкоємця. — ричить він у мої губи, — почнемо прямо зараз. Різкий ривок — і він зриває з мене рушник.