Спокута

Наприкінці 70-х Фрідріх Горенштейн емігрував після виходу в світ свавільного «Метрополя», де було опубліковано одну з його повістей — найбільший, до речі, текст в альманасі. Вже протягом двох десятиліть він живе на Заході, але його твори насичені найактуальнішими — бо вічними — проблемами нашої спільної російської дійсності. Погляд письменника на цю проблематику не є вузько соціальним, а метафізичним: він пише зовсім інакше, ніж «шістдесятники». Інколи здається, що його свобода — це свобода дихати в розрідженому просторі, там, де не всім вистачає повітря. Або й сміливості: прямо називати й обговорювати речі, про які говорити важко — або взагалі не прийнято. Табу — на євреїв. Двічі табу — єврей про Росію. Тричі — єврей, про Росію, про православ’я. Горенштейн дозволив собі порушити всі три табу, за що його неодноразово звинувачували і в русофобії, і в богохульстві, і мало не в антисемітизмі.