Зниклий світ

Книга переносить нас у глибоченні безодні вічно далекого минулого, де століття були нічим іншим, як нікчемними піщинками гігантського пісочного годинника вічності, і де краса й жах давніх світів були закутані покривалами забуття.

На сторінках перед нами знову оживають країни, які в ті далекі часи світилися іскристою зеленню з срібними стрічками річок, струмків, гірських потоків; країни, вкриті великими давніми лісами, широкими озерами, бездонними болотами, одноманітною піщаною пустелею або нескінченними морськими гладями.

З глибоких безодень нескінченного минулого, де століття були нічим іншим, як нікчемними піщинками гігантського пісочного годинника вічності, і в якому красу й жах давніх світів було закутано тисячами густих покривал темряви й забуття—перед тобою, дорогий читачу, постануть безхитрісно намальовані картини часів настільки далеких, що рахувати їх роками й століттями було б лише смішною справою. Допитливий людський розум, немов чарівна паличка, перетворює каміння неживе на ожилі знову країни—ті, що колись у далекі часи світилися іскристою зеленню з срібними стрічками річок, струмків, гірських потоків, — у ті країни, що були вкриті великими давніми лісами, широкими озерами, бездонними болотами, одноманітною піщаною пустелею або нескінченними морськими гладями.