Ірод Великий — цар Юдеї з 40 року до н. е. Хоч і носив він царську корону, але був підпорядкований Риму, силою зброї якого й було зведено його на престол. Підозріливий, владолюбний і жорстокий, він знищував усіх, у кому бачив для себе небезпеку, не шкодуючи ні близьких, ні улюблених людей — зокрема й дружину та двох синів. Дізнавшись про народження Господа Ісуса Христа й боячись його, Ірод убив 14 тисяч Віфлеємських немовлят, сподіваючись, що серед них загине і Богонемовля, але невдовзі помер і сам — заживо з’їдений хробаками.