Економіст і журналіст, лідер підпільної партії та засновник першої в історії держави робітників і селян — небагато хто іншим так сильно вплинув на долю Росії й світу в ХХ столітті, як Володимир Ленін. Чи живе справа Леніна сьогодні — питання відкрите. Але його книги — безсумнівно. Еліти можуть скільки завгодно домовлятися про те, що є літературою, а що ні, яка форма є нормативною, а яка — маргінальною, але коли з’являється письменник Ленін, усі загальноприйняті канони просто знецінюються й скасовуються. Усе це ще раз підтверджує марксистський тезис про те, що справжня література є передусім соціальною практикою.
Вічноживий ленінський нон-фікшн, у якому, з точки зору економіста, пояснюються витоки Першої світової війни та дається ключ до всієї світової історії ХХ століття — аж до воєн у Сирії та Донбасі. Нарис було написано в 1916 році у швейцарській еміграції. Своє побоювання вилучення тиражу цензурою Ленін, за власним визнанням, висловив так: «Мені довелося не тільки строжайше обмежити себе суто теоретичним — економічним особливо — аналізом, а й формулювати політичні зауваження з неймовірною обережністю, натяками, у тій есовій — проклятій езоповій — мові, до якої царизм змушував вдаватися всіх революціонерів, коли вони брали перо для „легального“ твору».