Гравець

Історія створення цієї книги дуже цікава: письменник, який програв у Вісбадені до останньої копійки й відчайдушно потребував грошей, уклав з видавництвом контракт, згідно з яким мав написати роман... за 26 днів. Ці цілком неймовірні строки змусили Достоєвського, вперше в житті, скористатися послугами секретарки-стенографістки, якій він диктував текст. Так у життя генія увійшла молода Анна Сніткіна — жінка, якій судилося стати його дружиною та музою...

Олексій Іванович, 25-річний збіднілий дворянин, домашній учитель, який живе з родиною російського генерала Загорянського (пасербиця Поліна та малолітні діти) в готелі на німецькому курорті Рулетенбург. Генерал і навколишні його авантюристи-французи, маркіз Де-Грие та красуня Бланш, чекають на багате спадкування від хворої московської «бабусі» (la baboulinka): тоді Де-Грие зможе одружитися з Поліною, а Бланш стане генеральшею. Олексій Іванович закоханий у Поліну, але вона відповідає йому презирством. Він розуміє: лише гроші допоможуть йому домогтися її розташування. І Алексій відправляється в ігровий дім... .

Роман «Гравець» екранізували неодноразово. Вперше фільми з однойменною назвою вийшли у 1938 році — в Німеччині та Франції. Пізніше своє бачення твору представляли кінодіячі з Аргентини, США, Великої Британії, Франції, Італії та Угорщини. У СРСР драму за текстом Достоєвського в 1972 році зняв Алексій Баталов. Гравця в ній втілив Микола Бурляєв.

За романом Достоєвського написано однойменну оперу С. С. Прокоф’єва.