Теодор у житті не стикався з важкими проблемами, не мучив себе душевними стражданнями, і не був на місці тих, над ким він день у день знущався. Йому абсолютно байдуже до покарань, які призначає директор школи, доки його не примушують вийти на сцену разом із невдахами з театрального гуртка. Однак єдине, про що він може думати, — це те, що йому доведеться пліч-о-пліч із Крістофером Андерсоном провести найближчий місяць. З тим самим Крістофером, якого він старанно уникав цілий рік. І який, нехай навіть ненавмисно, але все ж знайшов спосіб дістатися до нього.