АТМОСФЕРНИЙ ДЕТЕКТИВ, У ЯКОМУ ДО ПРАВДИ ДОЛУЧАЄТЬСЯ СИЩИК-ЕНТУЗІАСТ, А ВОНА ВИЯВЛЯЄТЬСЯ НАБАГАТО ЖАХЛИВІШОЮ ЗА ЙОГО ПОШУКИ.
Темрява веде його вперед, а сліпота стає силою.
Його називають то Фэн Вэйбэнь, то Бенджаміном фон Віттштейном. Йому вісімнадцять, він китаєць, якого в дитинстві усиновила німецька родина, і тепер він живе в Німеччині. Він сліпий від народження — тож слух, нюх і дотик у нього доведені до межі, а замість зору він навчився довіряти інтуїції. З часом вона стає майже безпомилковою — як у справжнього детектива.
Після жахливої трагедії Вейбэнь полишає Європу та повертається до Китаю. У далекому, загубленому селі хтось звірячо позбавив зору шестирічного хлопчика. Поліція поспішно поставила крапку: винною оголосили тітку дитини, яка незабаром померла. Але Вейбэнь упевнений, що це зручна версія. Він відчуває обов’язок перед хлопчиком, якого осліпили, — і вирішує знайти того, хто насправді вчинив злочин.
Збираючи докази та розпитуючи людей, він помічає: місцеві відповідають ухильно, поводяться підозріло, а саме село ніби приховує інше обличчя. І незабаром поруч опиняються двоє лякаючих незнайомців — схоже, вони прийшли саме за ним…
Перекладено з китайської.