Він жив один у великому будинку на краю селища. Викладав музику в училищі. Місцеві називали його «інтелігентом». Часто музиканта бачили в магазині вина й горілки. Зазвичай він купував червоне вино, хоча сам алкоголь не вживав.
Одного прекрасного дня він раптом кинув усе й поїхав в Азербайджан. Що ж, поїхав — так поїхав. Скільки довго якийсь південець витримає на лютому Півночі? І ніхто б про нього не згадав, якби до прокуратури не надійшла заява про зникнення матері трьох дітей Попової.
Слідчий прокуратури Микола Сьомін з’ясував, що в «інтелігента» була своєрідне хобі: він запрошував самотніх жінок до себе додому…