Молодий князь Лев Миколайович Мишкін повертається до Росії зі Швейцарії, де він проходив лікування від тяжкої хвороби. Після кількох років, проведених в ізоляції, Мишкін потрапляє в петербурзьке товариство, просякнуте ненавистю, заздрістю та злістю. Князь жаліє цих людей, бачить, що вони гинуть, намагається їх урятувати, але, попри всі зусилля, не може змінити нічого. Лев Миколайович наділений християнською любов’ю та добротою, він щиро хоче принести мир, однак бездуховність і невіра сучасного суспільства стають непереборною перешкодою на шляху до цієї мети. Поряд із Дон Кіхотом Сервантеса та містером Піквіком Діккенса комедійний герой Достоєвського як втілення морально-прекрасного належить до найвидатніших ідеалістичних постатей світової літератури.
Зрештою, чи може суспільство визначати міру чиєїсь «нормальності»? І взагалі, хто з нас князь Мишкін?