—Я тебе ненавиджу! Ти! Безвідповідальний! Безпринципний! Егоїстичний виродок! — кожне слово, мов удар, хльосткий і болючий.
—Давай поговоримо наодинці, га? — уперто каже чоловік і не збирається з місця.
—Нам нема про що говорити, кретине! — різко заперечує дівчина. — Я зустрічаюся з твоїм братом. І не буду спати з тобою. Точка. Розмова закінчена!
—Будеш! — він гаркнув у відповідь, втрачаючи терпіння, а потім різко викинув руку, перехопив дівоче підборіддя, фіксуючи й не даючи їй смикнутися: — Запам’ятай, дитинко, спати ти будеш тільки зі мною!
Жорсткий поцілунок припечатав обурення, яке вже готове було зірватися з губ. А потім, на видиху:
—Ти тільки моя. Побачу тебе поруч із ним — уб’ю!***Герой — СВОЛОЧ, героїня — юна, мила, як Божий кульбабка.
Але кому-небудь з них не пощастило.