Одного дня ти відкриєш вікно, і легенький вітерець торкнеться твого обличчя. Ти пригадаєш, як каталася в дитинстві на каруселі, як чоловік танцював для тебе під уявну музику, як уперше взяла сина на руки й приготувала паштет для доньки. І все це було давно, але ніби ще вчора. А сьогодні ти насолоджуєшся побаченнями із собою. Діти в інших містах, чоловік — за межею, пес — поруч. І тут немає ніякого минора. Тобі добре, і ти щаслива.