Були і небилиці про Блока і про себе

Про своє життя та любов до поета відома російська радянська актриса й історик балету Любов Дмитрівна Менделєєва-Блок (1881—1939) розповіла в книзі спогадів «І були, і не було… про Блока і про себе». Розповіді від першої особи про найближчу й найдорожчу для Блока людину — єдину дружину — не можуть не викликати інтересу як яскраве й справжнє свідчення життя великого поета. Ідеальний на перший погляд союз поета та його «Прекрасної пані» був зовсім не таким гармонійним, як хотілося самій Любові Дмитрівні. «Душа світу», «Вічна дружина», «Таємнича діва» — навіть після весілля вона лишалася для Блока небесною істотою, образом, позбавленим тілесної оболонки, а не просто жінкою з земними почуттями й пристрастями. Такі уявлення про ідеальну любов до дружини були чужими молодій жінці, яка мріяла про звичайне сімейне щастя, а не про «сверхлюдські стосунки». У програмі прозвучали листи Олександра Блока та спогади Марії Бекетової.