Про те, що словом можна вбити, більшість воліють не згадувати. Адже це просто слово, думають вони, образливе слово — і не більше того. Так думала і головна героїня Талія, крикнувши власній матері зопалу, що вона їй не потрібна і що вона вже давно її не любить. Це ж просто слова, але чомусь сльози ллються градом, а серце стискає, наче сталося щось непоправне. Мама пішла з дому. Хоча, можливо, не все ще втрачено. Є місце. Місце, яке не кожен може знайти. Місце, куди Талія повинна піти сама. Сховище жахливих слів. Там вона зрозуміє значення слів, які вимовляються, і познайомиться з Пабло, який так само, як і вона, шукає спосіб вирішити проблему. Саме в цьому містичному сховищі, серед бібліотек поганих слів, Талія й Пабло навчаться не завдавати болю, а берегти свої слова, цінувати їх і говорити лише те, що насправді хочуть сказати.