У густому яблуневому саду є старовинний криниця. Навіть у найспекотніший день місцеві жителі не приходять до неї по воду. Розповідають, що, якщо зазирнути в потемнілий від часу зруб, можна побачити її — примарну діву, господиню. Кажуть також, що вона охороняє скарби старого графа, заховані на дні криниці. Причому так добре, що й досі їх ніхто не дістав. А всіх, хто намагався підійти до скрині, знаходили мертвими… Строго стежить господиня за своїм золотом.