Господар і працівник

«Це було в сімдесятих роках, наступного дня після зимового Миколи. У парафії святкували свято, і сільському старості, купцю другої гільдії Василю Андрійовичу Бре́хунову не можна було нікуди від’їжджати: потрібно було бути на богослужінні в церкві — він був церковним старостою, — а потім удома прийняти, нагодувати й напоїти рідних та знайомих. Але щойно останні гості роз’їхалися, Василь Андрійович одразу почав збиратися в дорогу: він хотів негайно їхати до сусіднього поміщика, щоб купити в нього гай, про який давно вже велися переговори. Бре́хунов поспішав, побоюючись, що міські купці перехоплять цю вигідну угоду. Молодий поміщик призначав за гай десять тисяч лише тому, що Василь Андрійович пропонував сім. А сім тисяч були всього лише третьою частиною її справжньої ціни…»