«Хороший німець — мертвий німець». Чужа війна

«Убий німця!» — здавалося, цей клич Іллі Еренбурга мав би стати девізом будь-якого «попаданця» на Велику Вітчизняну. Але що, як тебе закинуло не в свідомість нашого бійця, а в тіло гітлерівського офіцера? Як це — бути в шкурі лейтенанта Вермахту під час Ржевської м’ясорубки? Що робити, якщо на тобі німецьке «фельдграу», а твої окопи атакує радянська піхота? Підняти руки? Але тут не беруть у полон. Відмовитися воювати? Тоді поставлять до стіни. Стріляти над головами червоноармійців? Але вони тебе не пошкодують — ти для них та сама «гнила фашистська нечисть», яку потрібно «загнати кулю в лоб». Чи вистачить тобі мужності, щоб признатися собі: «Я вбитий під Ржевом»? Чи готовий ти пожертвувати власним життям не для того, щоб переграти історію, а навпаки — щоб минуле залишилося незмінним?!