Холодна шкіра

Ірландець, який утратив смак до життя, влаштовується метеорологом у навігаційну компанію й їде на віддалений антарктичний острів. Він розраховує на одноманітне існування на краю світу, де єдиним співрозмовником стане доглядач маяка. Однак уже в першу ніч з океану виходять морські істоти, і добровільна ізоляція перетворюється на нескінченний жах. Що відбувається з людиною під час зустрічі з незбагненним? Двоє на острові доходять до межі розуміння й знаходять: за ним починається безодня.

Альберт Санчес Піньоль — антрополог і одна з найпомітніших, самобутніх постатей каталонської прози. Він створює світи, де достовірне переплітається з фантастичним, а люди знову й знову стикаються з Іншим — у дусі Лавкрафта, Конрада й Стівенсона. «Холодна шкіра», дебютний роман письменника, прогримів у 2002 році, пережив десятки перевидань в Іспанії та Каталонії, був перекладений 37 мовами й екранізований Ксав’єром Ґенсом (в російському прокаті фільм 2017 року виходив як «Атлантида»). Ніч за ніччю «діти моря» виходять на берег — але хто тут чужий: ті, хто приходить із морської темряви, чи ми, які прикриваємося ідеєю цивілізації й не вміємо розгледіти в Іншому живу істоту?