Мене продали. Купили й подарували. Я — річ у каравані купця, який придумав, як позбутися непотрібної іграшки з вигодою для себе. Але всі знають: з новим господарем мені життя не буде. І жінкам мене шкода. рятуючи мене від смерті, раби й наложниці — не надто сподіваючись на успіх — все ж допомагають мені втекти з каравану. Я чую хрип і іржання коней позаду, крики й свист батога, але не можу зупинитися, бо позаду — смерть, а попереду горить вогник, який вселяє надію.