«Ти не будеш з ним бачитися й тим більше зустрічатися», — суворо заявляє найкращий друг мого брата. — «Я не дозволю». — «Я не зрозуміла», — розгублено пробурмотіла я, приголомшена цією новиною. — «З яких пір ти став вирішувати за мене?!» — «З того самого часу, коли ти стала моєю відповідальністю», — говорить нахабно, підходячи ближче. Тепер мені доводиться задирати голову, щоб продовжувати втримувати його нищівний погляд. — «Цей хлопець тобі зовсім не пара». — «А хто тоді мені пара? Може ти?» — «А може й я», — несподівано різко відповідає він, притискаючи мене до свого тіла. — «Я ні в чому не гірший за нього. І зараз я це доведу».