Тіяна надто часто бачила смерть: усі її рідні й близькі помирали один за одним, і тепер у неї залишилася лише бабуся Йована, але й та перебуває при смерті. Отримавши сумну звістку про це, Тіяна вирушає до Сербії, у брудилечницю «Чаша Адждаи», якою володіє її бабуся. Пацієнти грязелікувальниці та мешканці поселення неподалік вважають господиню Йовану благодійницею, дехто називає її святою. Але хто ж тоді в день похорону Йовани осквернив її посмертні «чітуліи», написавши на них «погана відьма»? І чому в момент поховання пролунало заклик проткнути покійну бояришниковим кілком? Шлях до відповідей веде Тіяну в далеке минуле, до давніх легенд, а згодом з’ясовується, що герої цих легенд живі й донині.