Великий російський драматург О. Н. Островський умів зобразити саме життя так опукло, лаконічно й достовірно, що в правдивість його героїв неможливо не повірити. Тож його п’єси й досі «живуть» на сцені.
Події драми «Гроза» розгортаються в провінційному містечку на березі Волги, де повітря свіже й природа прекрасна, але волелюбні простори не дають жителям Калинова вдихнути на повні груди. Над свободою особистості тяжіє влада старших — їхній свавілля, лицемірство, самодурство.
У живій, чистій душі Катерини буяє власна гроза. Вона полонянка двох начал: бажання любити й вимог порядку та форми, які суспільство й устрій життя ставлять перед героїнею. Трагедія героїні — в нерозв’язності цього конфлікту.