Біда не приходить одна.
І здається, немає нічого страшнішого за війну. Коли твій дім — більше не твоя фортеця. Коли з вікон видніються шибениці. Коли серце повниться ненавистю й страхом.
Та біда не приходить одна… Після окупантів у тихе містечко вповзає щось темне й ненаситне. І старий будинок на дні Гремучої балки прокидається від багаторічного сну — згадати, яким він був, які люди в ньому жили. Чи не-люди?
А ти сама чуєш тихий шепіт, що долинає з дна балки. І крик тієї, що пішла назавжди, рве барабанні перетинки — згадуй!
Згадуй, на що ти здатна! Згадуй, хто ти є насправді!
Безневинна стара?.. Вчителька німецької?.. Беззахисна жертва?..
Чи щось більше?!
Хочеш врятувати тих, кого ще можна врятувати? Тоді прийшов твій час заглянути в безодню…