Одним надто вже симпатичним гастролером ризикнув назвати себе батьком моєї дитини. З’явився якраз вчасно. Вліз у розборки під час операції з усунення Чорної Вдови. Та ще й не просто так припхався на своєму модному консервному банку, щоб побачитися. Ні ж бо! Цей липучка вирішив “порозмахувати” правами на мого Міка. Хай там чотири роки минуло після нашої випадкової зустрічі в Дірі. Ми ще подивимось, чи вдасться йому заслужити мою довіру, щоб побачитися із сином.