Грамотність і народність

З запалом він нарікав, що «Росія велика, та не сердита», і ставив нам за приклад свою невелику Грецію, яка не боїться вступати у сутичку з могутньою Туреччиною. <…> Я відстоював стриманий курс Росії, переконуючи його, що сама слабкість Греції в певному сенсі обертається її перевагою і що будь-яке наше передчасне втручання спричинило б для греків безліч лих. Але він не поступався і пояснював поміркованість нашої політики необізнаністю народу. «Ось чому, — казав він, — Росія і не сердита: народ важко підняти на жертви заради ідеї… Спробуйте-ка розбудити російського селянина!»