Моє звичне життя обірвалося несподівано — я навіть не зрозуміла, як це сталося. Але хтось покликав мене, і я потягнулася на голос. У підсумку я прийшла до тями в образі юної графині Елеонори Марії Норенхайт. А організував моє прихід у цей дивний світ мій дядько, який хотів зробити мене маріонеткою в своїй грі, та я краще мити підлогу, ніж виконувати примхи маніяка, що вирішив привласнити собі Джерело. Я втечу й налажу життя, а дядька залишу в дурнях. Ось тільки тут у мене з’явився незнайомець, який вирішив «пожартувати» й «причинити» мені добро.