Журналістка й правозахисниця Єва Меркачьова побувала в усіх семи російських колоніях для засуджених до довічного ув’язнення — там, де ніхто не хоче опинитися з власної волі. Вона брала інтерв’ю в працівників колоній і в ув’язнених та розповіла у своїй книзі чесно й без прикрас усе, що їй вдалося побачити та дізнатися. Автор детально описала розпорядок дня в колоніях, побут ув’язнених, їх самих і те, як тюрма змінює людей: усвідомлення тяжкості скоєних злочинів і того, що вони не вийдуть на волю до кінця життя. Єва Меркачьова спілкувалася з кілерами, маніяками, педофілами та іншими злочинцями, вчинки яких були настільки страшними, що суспільство воліло назавжди виключити їх із свого життя. Вона намагалася зрозуміти, що штовхало їх — колись абсолютно нормальних — на злочини, що робило чудовиськами в людській подобі; чи каються вони, чи, навпаки, шкодують лише про те, що не можуть продовжувати чинити зло.