Іван Олексійович Бунін (1870–1953) був відомим письменником і поетом, який отримав Нобелівську премію в 1933 році. Він почав працювати в газетах і канцеляріях іще змолоду, а потім багато подорожував. З 1920 року він жив у Франції. Бунін був відомий прагненням знайти поєднання краси й вічності в світі. Його перша поетична збірка вийшла друком у 1891 році, а пізніше його оповідання та вірші стали відомими й вивчалися в школах. Творчість Буніна вирізняється мальовничістю, колоритністю та глибиною.