Це соціально-психологічний роман, у якому автор дослідив симптом духовної хвороби — «моральне закам’яніння», або «моральну анемію». Він зауважує, що «вже кілька поколінь три риси характеру проходили крізь історію родини: непридатність до справ, байдикування і запій». Головльови є художнім узагальненим образом, що узагальнює побут, психологію життя поміщиків до і після того, як скасували кріпацтво в 1861 році.
У романі відображено філософські роздуми автора щодо долі суспільства й людини, проблеми взаємодії між середовищем і особистістю, соціальну психологію та моральність.