Лондон, XVIII століття. Бесс Брайт з батьком Ейбом і братом Недом живуть у бідному лондонському кварталі. Бесс разом із батьком працює на рибному ринку, а Нед підмітає вулиці та чистить стайні. Коли Бесс завагітніла від заможного торговця, її життя розколюється на «до» і «після». Від батька дитини, який помирає за незрозумілих обставин, лишаються лише ім’я — Деніел — і щось на кшталт медальйона: половинка серця з китового вуса. Бесс доводиться віддати доньку до «госпіталю для новонароджених», звідки вона зможе забрати її, накопичивши достатньо грошей. Бесс залишає новонародженій доньці пам’ятну річ — половинку сердечка від Денієла. Через кілька років Бесс удається зібрати гроші, і вона хоче повернути доньку. Але цей шлях виявляється тернистим. Дорога Бесс туманними вулицями Лондона пролягатиме провулками, де працюють вуличні факельники, повз будинки багатих людей, що ховають свою божевільність, і оселі лікарів. Це історія про місто-легенду, про прийняття та про материнські почуття — найбезкорисливіші на землі.