Горщики і боги

Над створенням цього корабля працювали найкращі вчені Великої китайської імперії. А мета людської колонії, що мешкає на цьому кораблі, — дістатися Північного краю галактики й заснувати там нове поселення. Але сімнадцятирічному хлопцеві здається, що мета зовсім в іншому — але в чому саме…?

Я знайшов двері ангару навпомацки й прочинив їх. Тут було тихо, і лише безглузді протяги гуляли в темряві. А ще — абсолютна темрява. Як увімкнути світло, я не знав. Я трохи постояв на порозі, а потім швидко відступив убік і тихо присів біля стіни, відчуваючи прохолодний метал обшивки спиною. «Привикну до темряви, — подумав я, — а там буде видно. Головне, щоб ніхто не бачив мене».

Чомусь я був упевнений, що в ангарі брат. Він казав, що в нього є одна серйозна справа, але взяти мене з собою відмовився. Та я бачив, як уранці він ішов в ангар із ножицями. І тепер він прийшов подивитися, що ж він тут робить. Але якщо брат не розповідав мені про свої справи в ангарі, швидше за все, він не хоче, щоб я був тут і щось бачив.

Скільки себе пам’ятаю, для мене не було авторитетнішої людини, ніж брат. Ян був старший за мене на дев’ять років і, здавалося, знав усе на світі. Коли мені потрібна була порада, я завжди звертався до Яна. Звісно, я поважав і матір, і батька, й діда… але брат — це брат. Коли я дізнався, що він загинув, мені на мить здалося, що тепер обов’язково загине й корабель… Але це сталося через багато років, тож я розповідатиму по порядку…