Місто стояло давно. Роки повільно текли повз, інколи вибухаючи кривавими сплесками. Та місто зализувало рани й продовжувало жити своїм повільним провінційним життям. Люди сміялися й плакали, любили й ненавиділи, працювали та відпочивали. Люди ЖИЛИ!! Але одного разу люди взяли в руки зброю. Взяли — і вже довго не випускали її з рук. І міста не стало. Залишилося лише його ім’я — ГРОЗНИЙ.
Молодий лейтенант, нещодавній випускник училища, потрапляє на війну. Перша чеченська. Найстрашніші дні першого штурму Грозного. Ми знаємо про ті події з телевізійних репортажів, статей у газетах, істеричних криків комітету солдатських матерів і брехні командування. А як там було насправді, знають лише ті, хто побував просто в самій гущі подій. Ця книга, радше, документальна свідчення з елементами художнього вимислу. Все було саме так.