Гомер, син Мандельштама
7 год. 7 хв.
Мова
російська
Автор
Марк Берколайко
Автор
Марк Берколайко
Читець
В'ячеслав Задворних
Читець
В'ячеслав Задворних
Опис
«Гомер, син Мандельштама» — це друге видання роману «Гомер», опублікованого десять років тому, а його нова назва запозичена з доброї волі Єлени Зейферт із її рецензії, що вийшла тоді ж у журналі «Знамя».
Ігор (Гошка) Меркушев, якого в дитинстві прозвали Гомером, збирається в день свого шістдесятиріччя піти з життя — лише так він може загнати в пастку високопосадовця, який учинив тяжкий злочин і невідступно його переслідує. Розповідаючи про себе, своїх батьків, коханих жінок, друзів і недругів, Меркушев — колись великий учений-медик, а потім віце-мера міста-мільйонника — вимовляє фразу, яка могла б стати не тільки епіграфом до його оповіді, а й діагнозом для нестерпно болючого зламу епохи: «Ми не загублене, ми притрушене покоління».
Ігор (Гошка) Меркушев, якого в дитинстві прозвали Гомером, збирається в день свого шістдесятиріччя піти з життя — лише так він може загнати в пастку високопосадовця, який учинив тяжкий злочин і невідступно його переслідує. Розповідаючи про себе, своїх батьків, коханих жінок, друзів і недругів, Меркушев — колись великий учений-медик, а потім віце-мера міста-мільйонника — вимовляє фразу, яка могла б стати не тільки епіграфом до його оповіді, а й діагнозом для нестерпно болючого зламу епохи: «Ми не загублене, ми притрушене покоління».
100%
01:15
0001
02:12
0002
01:50
0003
09:19
0004
07:36
0005
16:46
0006
19:05
0007
20:43
0008
16:44
0009
07:42
0010
18:02
0011
20:25
0012
14:37
0013
25:26
0014
07:36
0015
20:03
0016
35:02
0017
28:49
0018
26:31
0019
25:03
0020
40:30
0021
16:38
0022
45:45
0023
