Роман «Гомер і Ленглі» — свого роду літературний експеримент. У героїв роману — братів Гомера й Ленглі — були реальні прототипи: брати Коллієри, чиї історії свого часу накоїли в Америці чимало шуму. Брати добровільно відмовилися від благ цивілізації, стали добровільними затворниками й перетворили власний дім на сміттєзвалище — їхньою патологічною пристрастю стало збирання сміття.
Здавалося б, це історія для бульварних ЗМІ. Але Доктороу, якого, за його словами, ця історія зацікавила ще в підлітковому віці, зміг зробити з неї роман про кохання — кохання двох братів, яким, окрім один одного, ніхто не потрібен, і які так злякалися навколишньої дійсності — усіх жахів ХХ століття, — що не захотіли жити в «великому світі», вибудувавши власний світ, де не було місця чужим.