Перший період творчості Зайцева завершує повість «Блакитна зірка» (1918), яку породила «Москва мирна й спокійна, післяекзельова, артистична й частково богемна, Москва друзів поезії та Італії — майбутня православна» («Про себе»). У світлій смуті, долях героїв (які частково нагадують персонажів Достоєвського), картинах літературного й театрального життя крізь усе проходить передчуття краху цього крихкого світу.
Повість «Блакитна зірка» є другою частиною трилогії, об’єднаної спільним центральним образом і героями. До трилогії також входять роман «Далекий край» і повість «Зірка над Булонню».
Содержание:
- Романенко А. Земні мандрівки Бориса Зайцева
Повісті й оповідання
- Вовки
- Сон
- Хліб, люди й земля
- Чорні вітри
- Завтра
- Полковник Розов
- Смерть
- Перли
- Густя
Провінційні оповідання
- Вигнання
- Студент Бенедиктов
- Гріх
- Акторське щастя
- Єлисейські поля
- Кассандра
- Бездомний
- Богиня
- Земна печаль
- Мандрівники
- Привиди
- Пам’яті Ю.Б.
- Осіннє світло
- Блакитна зірка
- Дивна подорож
- Вулиця святого Миколая
- Легкий тягар
- Вандейський епілог
- Зірка над Булонню
- Розмова із Зінаїдою
Із спогадів
- Тіні благодатні
- Пам’яті Чехова
- Леонід Андрєєв
- Сергій Глагол
- «Зорі»
- Молодість — Іван Бунін
- "1908" — Рим
- Юлій Бунін
- Про Максима Горького
- Бальмонт
- Олександр Бенуа
- Гоголь на Пречистенці
- Пам’яті Івана й Віри Буниних
- 13 років
- Повернення з Всеношної
- Про Ремізова
- Про Тургенєва
- Флобер у Москві
- Три комети
- Слово на пушкінському вечорі 6 травня
- Хвала книзі
- Паустовський
- Кінець Петрарки
- "Ми, військові…" Нотатки капелюха
- Офіцери (1917 р.)