Документальна повість «Голе поле. Книга про Галліполі» була написана влітку 1921 року й присвячена «галліполійському сидінню» Білого війська.
Евакуювавшись із Криму до Туреччини, білогвардійці опинилися в стані розрізненого натовпу біженців, які страждали і морально, і фізично, і яким лишалося хіба що розійтися по всьому світу, назавжди закривши історію Білого протистояння. Та під керівництвом генерала Кутепова, в умовах безжальної дисципліни, голодні, холодні, нужденні біженці знову перетворилися на повноцінну Білу армію, готову виступити в похід будь-якої миті.
У книзі Івана Лукаша, безпосереднього учасника подій, описано це чудесне перетворення «в долині смерті й троянд», у долині злиднів і відчаю, перетворення гіркої поразки на велику моральну перемогу російського духу.
Книга написана красивою поетичною мовою. Це справжня білогвардійська поема — вірші в прозі.