Герцогиня і «конюх»

У галереї історичних російських царствених жінок, з волі примхливої долі та випадку, що дозволили їй посісти російський трон, Анна Іоанновна (1693–1740) є мало не найголовнішим обличчям. Анна Іоанновна, як і більшість владних жінок того темного російського часу, була жорстокою, але… хіба всі її жорстокі жарти, забави й покарання варті проти спалахів гніву великого Петра, її царственого дядька? Анна Іоанновна мала й деякі чисто жіночі слабкості, але що вони поряд із невгамовними царськими примхами Катерини Великої? То що ж тоді привертає увагу істориків і романістів до цієї постаті? Лише одне — дивовижна трагічність долі, яка переслідувала її все життя. Ніби якась прокляття нависла над приватним життям Анни Іоанновни, склавши довгу, примхливу низку. Кожна ланка — удар, удар і удар…