Перший у російській літературі лірично-психологічний роман. Історія Григорія Печоріна — «зайвої людини» своєї епохи — це безжальний аналіз боротьби пороків і чеснот в одній бунтівній душі.
Михайло Юрійович Лермонтов (1814–1841) — російський письменник і художник, одна з ключових постатей у російській літературі. Лермонтов жив у часи суспільних хвилювань, і це яскраво відображено в його творчості. Ідея «Героя нашого часу» народилася в 1838 році під час заслання письменника на Кавказ.
«Герой нашого часу» (1840) — перший лірично-психологічний роман у російській літературі. У ньому описано події з життя на Кавказі молодого офіцера з запальним характером — Григорія Олександровича Печоріна.
Головний герой — узагальнений образ «зайвої людини». У Печорині Лермонтов відобразив боротьбу людських вад із вільнодумством, твердий характер і добросердечність. У романі 5 частин: «Бела», «Максим Максимич», «Тамань», «Княжна Мері», «Фаталіст». Хронологічний порядок навмисно порушено автором, щоб підкреслити характер і моральні цінності персонажів. Твір унікальний тим, що поєднує різні жанри: дорожній нарис, повість і оповідання.
До книги також увійшла п’єса «Маскарад» (1832) про петербурзьке суспільство початку 1830-х років.