«Герой нашого часу» — єдиний завершений роман Михайла Лермонтова. Це соціально-психологічна драма, де сюжет відходить на другий план, поступаючись усю увагу головному героєві — незвичайному, часто неприємному, сумнівному, незрозумілому, заплутаному в думках і почуттях, а тому заплутуючому всіх інших: Григорію Печоріну. Натхненний «Євгенієм Онєгіним», Лермонтов зібрав «портрет, складений із вад усіх нашого покоління, в повному їхньому розвитку». Портрет, який мав викрити суспільство в його недоліках, а в підсумку розповів про трагедію постромантичного героя: безперечно порочного, однак чарівно привабливого і передусім справжнього.
В епоху, яка вже майже розпрощалася з романтизмом, Лермонтов пише «історію душі» романтичного героя та підбирає для його вчинків відповідних статистів і вражаючі декорації.
«Якщо ви милувалися вигадками значно більш жахливими й потворними, то чому ж цей характер — навіть як вигадка — не знаходить у вас пощади? Невже тому, що в ньому більше правди, ніж ви того хотіли б?..».