Друге покоління людей і другий вік уже не були такими благополучними, як перші.
То був Срібний вік. Люди того часу поступалися людям Золотого віку і силою, і розумом. Цілих сто років вони росли нерозумними під материнською опікою, і лише подорослішавши, виходили з рідної домівки.
Недовго тривала їхня зрілість, а через свою нерозумність вони часто стикалися з бідою та стражданнями. Люди Срібного віку були свавільні: вони не слухали безсмертних богів і відмовлялися приносити їм жертви на вівтарях.
Тоді великий син Крона, Зевс, розгнівався через непокору богам світлого Олімпу й винищив цей рід на землі. Він відправив їх у похмуре підземне царство, де вони й перебувають, не відаючи ні радості, ні смутку; і все ж люди віддають їм шану.