Генка Пальцев, син Дмитра Пальцева

Книжка чудового російського письменника Віля Володимировича Липатова «Генка Пальцов, син Дмитра Пальцева» входить у цикл «Сільський детектив» про дільничного уповноваженого Федора Аніскіна — захопливі й водночас добрі, трохи сумні, а десь навіть смішні історії.

Тонкий ліризм, вражаюча глибина характерів героїв і зовсім неповторна колоритна мова оповіді змушують читати й перечитувати книжку знову й знову. А образ Федора Аніскіна, відтворений на кіноекрані блискучим актором Михайлом Жаровим у фільмі з однойменною назвою, пам’ятають і люблять не одне покоління російських читачів.

Міліціонер Аніскін вважався найтовстішим чоловіком у селі. Директор маслозаводу Черкашин важив сто п’ять кілограмів, але дільничний уповноважений був на голову вищим за нього — і значно товстішим, хоча скільки він важив, ніхто не знав, бо сам Аніскін казав: «А ти спробуй мене зважити!» Незважаючи на повноту, дільничний швидко ходив по селу, особливо в прохолодні дні, любив поговорити з людьми й не міг терпіти директора маслозаводу Черкашина.

У селі Аніскін працював «чорт його знає скільки часу», яке в нього було звання, жителі не пам’ятали — дільничний надягав форму раз на три роки, та й то тоді, коли їздив у район. Пояснювалося це його грандіозною товщиною, і дільничний казав: «Якщо я носитиму форму кожного дня, мені ж жодної зарплати не вистачить!» Влітку Аніскін ходив у широких бавовняних штанах, у сірій сорочці, розстебнутій на сивій волохатій грудях, та в тапочках сорок шостого розміру; у багнюку носив кирзові чоботи, а взимку ліз у сірі валянки, від яких його ноги справді ставали схожими на слонові…